Мінфін США оприлюднив проєкт правил для випуску стейблкоїнів за законом GENIUS

Міністерство фінансів США опублікувало повідомлення про підготовку регуляторних змін (NPRM) із проєктом правил до Розділу III закону GENIUS Act, які мають визначити порядок випуску та обігу платіжних стейблкоїнів у США. Документ зосереджений на тому, хто і за яких умов може емітувати такі токени, коли їх дозволено пропонувати користувачам у США, а також яку відповідальність можуть нести біржі та маркетмейкери. Ключова пропозиція Мінфіну — інакше визначати момент "випуску" стейблкоїна в США. Регулятор пропонує вважати токен випущеним не тоді, коли його технічно створено (mint), а під час першого переказу користувачу — тобто в момент, коли інша особа отримує право використовувати, переказувати або погашати актив. Окремо зазначено: якщо токен повертається емітенту, попередній випуск фактично "обнуляється", і наступний переказ такого токена іншій особі розглядатиметься як новий випуск. Проєкт також прив'язує визначення "випуску в США" до місця перебування емітента та отримувача під час першого переказу. Випуском у США вважатиметься ситуація, коли на момент першого переказу емітент перебуває у США або отримувач перебуває у США. Для фізичних осіб вирішальною є саме фізична локація, а не громадянство: громадянин США, який перебуває за кордоном, за запропонованим підходом не вважатиметься особою, що "розташована" у США на момент отримання токена. Мінфін наводить приклад: якщо іноземний емітент, який не відповідає умовам роботи в США, передає стейблкоїн громадянину США, котрий перебуває за межами країни, це не вважатиметься випуском у США. Для компаній критерій інший: достатньо бути зареєстрованою у США або мати там основне місце ведення бізнесу. Закон GENIUS Act загалом забороняє випуск платіжних стейблкоїнів у США без належної федеральної або штатної ліцензії. Очікувана дата набрання чинності — 18 січня 2027 року. Нинішній документ покликаний деталізувати, що саме регулятор трактуватиме як "випуск". Для іноземних стейблкоїнів ринок США формально не закривають. Мінфін пропонує дозволити іноземним емітентам працювати в США за умови виконання вимог Section 18(a): наявності регулювання в країні походження, яке Мінфін визнає співставним із режимом США, а також реєстрації в Управлінні контролера грошового обігу (OCC). Окрема частина проєкту передбачає захист від відповідальності для іноземних емітентів у випадку, якщо токен випадково потрапив до користувача в США. Компанія зможе довести, що не здійснювала випуск у США, якщо вона: розташована за межами США; обґрунтовано вважала, що отримувачі перебувають поза США; реально застосовувала процедури перевірки локації користувачів; не рекламувала і не просувала стейблкоїн на ринку США. Як приклади заходів названо дані під час відкриття рахунку, перевірки IP-адрес, геолокацію пристрою, договірні запевнення та моніторинг транзакцій. Водночас обов'язкового переліку таких процедур поки не встановлено — від учасників ринку очікують коментарів. Мінфін також пропонує ширше трактувати "участь у незаконному випуску" і не обмежувати відповідальність лише прямим емітентом. Учасниками незаконного випуску можуть визнати компанії, які, зокрема, забезпечують погашення стейблкоїна, координують ключові етапи емісії, залучають перших покупців, мінтять токени, виступають маркетмейкером під час первинного розподілу, розподіляють токени першим покупцям або забезпечують первинний вихід активу на вторинний ринок. Прикладом названо біржу, яка проводить первинне розміщення такого стейблкоїна відразу після незаконного випуску — у такому випадку її можуть розглядати як учасника порушення. Зазначається, що звичайна торгівля токеном значно пізніше після емісії за цією конкретною нормою зазвичай не підпадатиме під визначення, хоча інші вимоги GENIUS Act можуть бути застосовні. Проєкт охоплює і нестандартні способи розповсюдження. Безоплатний airdrop може бути прирівняний до випуску: якщо емітент створює стейблкоїни безкоштовно і переказує їх користувачу в США, Мінфін пропонує вважати це випуском у США навіть без продажу. Питання, чи вважатиметься такий airdrop також "пропозицією продажу", залишили відкритим. Окремо від учасників ринку просять коментарі щодо роботи мостів (bridges) і "обгорнутих" стейблкоїнів (wrapped). Наразі документ не встановлює, що кожен переказ через міст автоматично створює новий випуск. Для криптобірж і провайдерів цифрових активів частина обмежень запрацює пізніше. З 18 липня 2028 року такі компанії загалом не зможуть пропонувати або продавати платіжні стейблкоїни особам у США, якщо токен випущено неліцензованим емітентом. Для іноземних стейблкоїнів частина вимог почне діяти вже з очікуваної дати набрання чинності GENIUS Act — 18 січня 2027 року: сервіс-провайдер не зможе пропонувати або робити доступним у США стейблкоїн іноземного емітента, якщо не має технічної можливості виконувати законні вимоги США і не погоджується їх виконувати. Зокрема йдеться про спроможність виконувати законні розпорядження щодо токенів — Мінфін згадує функції смартконтрактів, які дозволяють заморожувати, вилучати або спалювати активи. Обов'язкового технічного аудиту цих функцій документ поки не встановлює. Біржа зможе покладатися на заяви іноземного емітента, але лише після проведення належної перевірки (due diligence). Якщо компанія знала або мала достатні підстави вважати такі заяви неправдивими, посилатися на них не дозволять. Регулятор також розглядає можливе посилення підходу: будь-який випуск або продаж особі в США може трактуватися як порушення незалежно від того, чи знали емітент або платформа про локацію користувача. У такій моделі наявність адекватних процедур верифікації впливала б насамперед на питання кримінальної відповідальності. Ще один варіант — підхід, подібний до режиму Regulation S для операцій поза межами США: іноземним компаніям могли б дозволити працювати за умови, що транзакції реально відбуваються за кордоном і не супроводжуються цільовим маркетингом у США. Окремо Мінфін збирає відгуки щодо потенційно спрощеного режиму для дрібних операцій; серед опцій згадано поріг $1 млн на рік, але це не проєкт норми, а лише варіант для обговорення. Коментарі до NPRM прийматимуть протягом 60 днів після публікації документа у Federal Register. Раніше повідомлялося, що Tether має два роки, щоб привести USDT у відповідність до вимог GENIUS Act.