Сенат США не просунув законопроєкт CLARITY: регуляторна невизначеність може штовхати крипторинок до централізації

Як повідомляє CoinMarketCap, Сенат США не зміг просунути законопроєкт CLARITY Act, що мав закласти рамки регулювання структури крипторинку. Ініціатива застрягла на процедурному голосуванні: результат 50 проти 49 виявився на 10 голосів меншим за необхідні 60 для старту формальних дебатів, тож проєкт тимчасово відклали. Іноземні ЗМІ цитують CEO GenLayer Labs Альберта Кастельяну: на його думку, невизначеність правил навряд чи зупинить криптокомпанії від розробки продуктів, але підштовхне індустрію до більшої залежності від кастодіанів, обмежених фронтендів і централізованого контролю. Підхід, який не розрізняє, хто реально керує системою, робить для бізнесу привабливішими централізовані моделі — їх простіше тлумачити з погляду права, а роль посередників зростатиме. Законопроєкт передбачав, що Commodity Futures Trading Commission наглядатиме за "придатними" цифровими товарами та посередниками спотового ринку, тоді як Securities and Exchange Commission продовжила б регулювання активів і операцій, що підпадають під закони про цінні папери. Також документ торкався розробників децентралізованого софту, стимулів для стейблкоїнів, урядової етики та контрактів на ринках прогнозів. Кастельяна наполягає: ключовим критерієм для визначення суб'єкта регулювання має бути не "децентралізованість" проєкту, а те, хто фактично здатен заморозити кошти, заблокувати транзакції, змінити правила або переглянути результат. Той, хто може примусово змінювати підсумок, ближчий до сторони, яку й слід регулювати. Водночас він підкреслює, що публікація коду не дорівнює контролю над протоколом, а запуск одного вузла валідації чи володіння governance-токенами не обов'язково визначають рух коштів і транзакцій. Контроль стає більш очевидним, коли фронтендом керує компанія або мережа зберігає адміністративні ключі, здатні переписувати правила. За відсутності чітких норм, попереджає він, компанії часто поступово збільшують кількість кастодіанів, обмежують доступ для користувачів зі США або залишають за собою адміністративні привілеї. Окремо кожен крок може виглядати раціонально, але разом вони відтворюють систему посередників, яку криптоіндустрія спочатку прагнула скоротити. Стейблкоїни виглядають визначенішими, DeFi — досі без відповідей. Кастельяна зазначив, що GENIUS Act встановив чіткіші вимоги до резервів і викупу для платіжно орієнтованих стейблкоїнів, зробивши правила для них більш окресленими. Втім, коли стейблкоїни потрапляють у DeFi, кастодіальні продукти, гаманці самостійного зберігання або торгові застосунки, компанії знову стикаються з питанням: вони лише надають програмне забезпечення чи діють як посередники. На його погляд, регуляторні зрушення більше зосереджені на уточненні природи грошей, ніж на економічній активності прикладного рівня, що будується навколо цих валют. Останні кроки SEC щодо токенізованих цінних паперів також натякають, що регулювання може просуватися поступово, а не через одноразове ухвалення всеохопного закону. Bitwise CIO Метт Хоуган оцінив наслідки для ринку стримано: у записці для клієнтів він назвав підсумок голосування радше "лежачим поліцейським", ніж "перекритою дорогою". Попри це, короткострокова реакція була відчутною: BTC впав на 3.7%, ETH — на 5.2%, XRP — на 7.3%, а сукупні ліквідації по ринку сягнули $669 млн. Штучний інтелект теж підпадає під критерій контролю. Кастельяна поширює той самий стандарт відповідальності на AI-агентів: відповідальність не зникає лише тому, що агент від імені компанії чи людини переміщує кошти, укладає угоди або ініціює транзакції. На його думку, у майбутньому автоматизовані агенти можуть брати участь у виконанні великої кількості домовленостей, а суперечки концентруватимуться навколо того, чи виконано роботу, чи дотримано стандартів якості та чи не порушено умови. GenLayer розробляє механізм, який дозволяє агентам узгоджувати умови, стандарти доказів і вимоги до застави до укладання угоди; у разі спору незалежні верифікатори оцінюватимуть докази й надаватимуть сторонам можливість подавати заперечення.