США, Японія та Південна Корея провели масштабну узгоджену валютну інтервенцію для стабілізації ринків

Автор оригіналу: Лі Цзя. Джерело: The Wall Street Journal. США, Японія та Південна Корея цього тижня здійснили найбільшу за майже три десятиліття узгоджену інтервенцію на валютному ринку. Крок спрямований на стримування зниження японської єни та південнокорейської вони й водночас розглядається як важливий сигнал Вашингтона щодо підтримки фінансової стабільності в Японії та Південній Кореї і недопущення поширення ризиків. Операція охопила дві ключові азійські валюти — єну та вону. Монетарні органи Японії та Південної Кореї підтримували національні валюти продажем доларів США. Сполучені Штати, зі свого боку, вплинули на курс єни через недоларові канали: продавали євро та купували єну, послаблюючи тиск на єну й не створюючи додаткового навантаження на долар. Поточний фон для ринків Японії та Південної Кореї залишається напруженим. Південнокорейський індекс KOSDAQ опустився до мінімуму з жовтня 2022 року на тлі помітної корекції в технологічному секторі. Єна та вона також слабшали до долара США, посилюючи занепокоєння, що подальша девальвація місцевих валют може спричинити ланцюгові реакції в азійських активах. На відміну від попередніх епізодів, коли основною метою було лише згладжування валютних коливань, нинішню координацію ринок сприйняв як підтримку, адресовану ширше — фінансовим ринкам Японії та Південної Кореї. За умов тиску на фондові майданчики та корекції в технологіях Вашингтон прагне зафіксувати очікування щодо курсу, підвищити довіру інвесторів і стримати подальшу передачу ризиків. Японія та Південна Корея є ключовими ланками ланцюгів постачання США у сферах напівпровідників та ШІ. Стабілізація їхніх ринків активів, на думку учасників ринку, знижує ймовірність того, що фінансова нестабільність перекинеться на технологічний ланцюг і далі — на американський ринок. Перша за багато років тристороння інтервенція спричинила різкий стрибок єни та вони. Як повідомляє Financial Times, 31 липня Міністерство фінансів США через Федеральний резервний банк Нью-Йорка залучило Goldman Sachs та Morgan Stanley для продажу євро і купівлі єни — це стало першою прямою участю США в операціях на ринку єни майже за 30 років. Раніше повідомлялося, що 30 липня японська влада вийшла на валютний ринок, витративши близько 8,45 трлн єн (приблизно 52,8 млрд дол.) за один день. За даними Reuters, того ж дня південнокорейські валютні органи також нетипово активно продавали долари США, що підштовхнуло вону до денного зростання на 2% і найвищого рівня за дев'ять місяців. Після узгоджених дій трьох сторін пара USD/JPY швидко опустилася з рівнів вище 162 до діапазону 157–159, що означало помітний відхід від мінімумів єни за 40 років. Заступник міністра фінансів Південної Кореї Мун Чі Сон заявив, що Сеул підтримує тісну координацію зі США та Японією. Заступник міністра фінансів Японії з міжнародних питань Ацуші Міму́ра зазначив, що підтримка США "вийшла за межі суто моральної". Ключовим ринковим сюрпризом стала саме пряма участь США в підтримці єни. Якщо раніше Вашингтон здебільшого обмежувався вербальними сигналами, цього разу, за даними Financial Times з посиланням на поінформовані джерела, Нью-Йоркський ФРБ провів операції, продаючи євро та купуючи єну через Goldman Sachs і Morgan Stanley. Перед виходом на ринок Мінфін США сигналізував кільком інститутам Волл-стріт про можливість інтервенції та підтримував комунікацію з Європейським центральним банком. За два дні до офіційних операцій Нью-Йоркський ФРБ подавав ринку попередні сигнали. У четвер він здійснив "перевірку котирувань" (rate check) по USD/JPY — опитування дилерів щодо доступних для угод рівнів без негайного виконання операцій. У п'ятницю аналогічна "перевірка" відбулася по EUR/JPY. Учасники ринку зазвичай трактують такі дії як пролог до інтервенції. Стратег з валютного ринку Bank of America Securities Алекс Коен у записці зазначив, що "перевірки котирувань" стали цього року для Мінфіну США новим інструментом між вербальними попередженнями та фактичними угодами: він дозволяє продемонструвати намір, не витрачаючи кошти. Водночас, за його оцінкою, без подальших конкретних кроків ринок може знову перевіряти переконливість політики регуляторів. Показовим також стало рішення діяти через пару євро/єна, а не долар/єна. Аналітики вважають, що таким чином США могли посилити підтримку єни через недоларовий канал, знижуючи тиск на єну й уникаючи додаткового впливу на долар. Японська влада й раніше проводила масштабні інтервенції. За офіційними даними та ринковими оцінками, 30 липня на підтримку єни було спрямовано приблизно 8,45 трлн єн (близько 52,8 млрд дол.), що стало черговою великою операцією після сукупного обсягу близько 11,7 трлн єн, витраченого в квітні–травні цього року. На думку ринку, американська мета виходить за межі суто курсової стабілізації й стосується захисту активів союзників у "ШІ-економіці". Стратег Bank of America Майкл Хартнетт у свіжому звіті порівняв координацію США, Японії та Південної Кореї з "операцією утримання цін" (Price Keeping Operation, PKO) в епоху ШІ. Її ядро — не допустити тривалого тиску на активи Японії, Південної Кореї та інших союзників у ланцюгу постачання ШІ. Хартнетт виділяє три ризики, які США прагнуть знизити: по-перше, не допустити, щоб різке падіння єни спровокувало стрибок прибутковостей японських державних облігацій; по-друге, запобігти поширенню фінансового стресу на азійські ринки, зокрема Японії та Південної Кореї; по-третє, мінімізувати вплив неупорядкованих потоків капіталу на американський ринок облігацій. Тиск у Південній Кореї останнім часом посилився: KOSDAQ опустився до найнижчого рівня з жовтня 2022 року, акції великих брокерських компаній продовжили корекцію. Водночас бум інвестицій у ШІ не демонструє явного згасання. За даними Bank of America, цього року ETF на напівпровідники залучили близько 53 млрд дол. припливу коштів — інвестори й надалі роблять ставку на довгострокове зростання ланцюга постачання ШІ, попри нещодавнє зниження індексу Philadelphia Semiconductor Index (SOX). Хартнетт вважає, що узгоджені інтервенції на тлі ринкової корекції можуть сигналізувати про наближення завершення періоду угод із надмірним кредитним плечем. Водночас поточна політика, за його оцінкою, більше націлена на контроль волатильності, ніж на зміну трендів через ін'єкції ліквідності.