Мінфін США розширює програму викупу держоблігацій на тлі зростання довгострокових дохідностей

Міністерство фінансів США активізувало спроби стримати зростання дохідностей довгострокових казначейських облігацій. Міністр фінансів Скотт Бессент, якого на Волл-стріт сприймають як керівника з підходом макрохедж-фонду, дедалі частіше вдається до кроків, що перевищують очікування ринку, аби знизити довгострокову вартість запозичень для уряду. 19 серпня Мінфін оголосив про розширення програми викупу U.S. Treasuries у відповідь на підвищення довгострокових ставок — найагресивніше втручання Бессента в ринок цього року. Відомство істотно збільшує обсяги закупівель у межах чинної програми зворотного викупу. Реакція була миттєвою: довгострокові дохідності США знизилися, а фондові індекси пішли вгору. Президент Bianco Research Джим Б’янко написав у соцмережі X: "Я завжди казав: “Коли ФРС починає панікувати, трейдери облігацій можуть перестати панікувати”. Тепер я маю казати: “Коли Скотт Бессент починає панікувати, трейдери облігацій можуть перестати панікувати”". На Волл-стріт цей крок розцінили як спробу безпосередньо вплинути на ринок боргу. Бессент, колишній керівник хедж-фонду з досвідом макроторгівлі на основі геополітичних та економічних даних, від початку каденції наголошує на ролі ринкових сигналів і фінансових умов. Він називав себе "головним продавцем облігацій Америки" і декларував намір знизити іпотечні та інші ставки через падіння дохідностей Treasuries. Останнім часом реалізувати це стає дедалі складніше. Цього тижня дохідність 30-річних U.S. Treasuries піднімалася вище 5,3% — максимуму майже за 20 років, а середня ставка за іпотекою знову наблизилася до 7%. Паралельно бюджетний дефіцит США залишається підвищеним і становить близько 6% ВВП, що суттєво перевищує довгострокову ціль 3%, яку раніше пропонував Бессент. За даними Мінфіну США, оприлюдненими в середу, у вівторок сукупний федеральний борг перевищив позначку $40 трлн. Хоча в Мінфіні описують програму викупу як технічний інструмент для поліпшення ліквідності ринку, учасники ринку вважають, що ключова мета — послабити висхідний тиск на довгострокові дохідності. Відомство повідомило, що з 9 вересня до 4 листопада ліміт викупу в межах однієї операції для паперів зі строком 10–30 років підвищать із $2 млрд до щонайменше $4 млрд. За таких темпів річний обсяг викупу відповідних випусків може становити близько $128 млрд. Natixis оцінює, що це еквівалентно приблизно 30% прогнозованого обсягу розміщень у цих строках, але лише близько 2,4% непогашеного ринкового боргу. Протягом кількох годин після заяви дохідність 30-річних паперів знизилася майже на 10 базисних пунктів — помітний рух для сегмента довгого кінця кривої. Того ж дня американські акції зросли синхронно: усі три основні індекси додали приблизно 0,2%. Керівник стратегії з процентних ставок США в Natixis Джон Бріґґз вказав, що час оголошення демонструє: "Їм не подобалося те, що відбувалося на ринку в той момент". На його думку, навіть якщо Мінфін зрештою не здійснюватиме масштабних покупок, сигнал інвесторам очевидний: у влади є додаткові інструменти, щоб стримувати подальше зростання дохідностей. Кроки Бессента дедалі більше відходять від традицій Мінфіну щодо "регулярних і передбачуваних" розміщень, які покликані не ламати очікування інвесторів різкими змінами планів запозичень. Цього року він уже намагався впливати на фінансові ринки різними каналами, зокрема через коригування боргової стратегії, підтримку пом’якшення частини регуляторних норм, запроваджених після фінансової кризи, а також через операції на валютному ринку. Раніше Мінфін утримувався від розширення аукціонів середньо- та довгострокових паперів — ринок сприймав це як спосіб послабити тиск пропозиції на довгі облігації. Бессент також критикував адміністрацію Байдена за великі обсяги короткострокових запозичень, називаючи такий підхід "таким, що спотворює ринок казначейських облігацій США". Тепер він впливає на структуру ринку і через комбінацію викупів та графіка емісій. Керівник торгівлі та стратегії за ставками США в AmeriVet Securities Ґреґорі Фаранелло зазначив, що рішення відхиляється від колишнього акценту на "регулярності та передбачуваності", а сигнал був максимально прямим: "Зупинити зростання дохідностей". Втім старший науковий співробітник Brookings Institution Робін Брукс вважає, що ці дії не зачіпають фундаментальної проблеми. За його словами, йдеться радше не про "усунення першопричини — скорочення боргу та утримання більш помірного дефіциту бюджету", а про спробу "маніпулювати кривою дохідності". Фіскальний тиск у США зберігається: витрати на Social Security, Medicare, Medicaid і обслуговування боргу продовжують зростати, очікується підвищення оборонних видатків, а республіканці обговорюють подальші податкові скорочення. На цьому тлі частина інвесторів підозрює, що розширення викупів може мати політичний підтекст. CIO Credent Wealth Management Едісон Бизика заявив, що збільшення обсягів викупу виглядає як спроба знизити ставки напередодні проміжних виборів. На його думку, така практика "ставить під сумнів ефективність ринку облігацій США" і може підштовхнути інвесторів до переорієнтації на інші активи, зокрема акції з високими дивідендами. Підхід у стилі хедж-фонду переходить у державні операції Бессенту 64 роки; раніше він був відомий участю в угодах із фунтом та єною під час роботи у фонді Джорджа Сороса. Деякі учасники ринку вважають, що його нещодавні рішення мають виразний "трейдинговий" почерк. Портфельний менеджер Christofferson Robb & Co. Бред Ґолдінґ сказав, що викуп нагадує стратегії, які хедж-фонди використовували раніше, аби через концентровані угоди швидко зрушувати ринок. За його словами, це викликає асоціації з "тим, як тоді робили справи". Цього року Бессент також двічі виходив на валютний ринок, зокрема купував аргентинські песо та японські єни. Такі операції вважають відносно рідкісними, оскільки вони не є частиною традиційних міжнародних скоординованих інтервенцій. Керівний партнер International Capital Strategies Дуглас Редікер зазначив, що Бессент демонструє більш проактивну роль на посаді міністра фінансів. Ексчиновник Мінфіну США Марк Собел додав, що Бессент може бути одним із найактивніших міністрів фінансів у частині ринкових втручань із початку 2000-х. Утім інвестори й надалі стежитимуть, чи здатен такий підхід довгостроково впливати на тренд дохідностей. Головний стратег Zurich Insurance Group Ґай Міллер сказав: "Коли Мінфін чітко демонструє рішучість діяти, це може бути дуже потужним втручанням. Але зрештою такий підхід не може тривати безкінечно без вирішення проблеми марнотратної політики". CIO OnePoint BFG Пітер Буквар підсумував: "Він кидає виклик двом величезним ринкам — ринку казначейських облігацій США та валютному ринку, і це надзвичайно складна битва".