Опозиція Південної Кореї пропонує відкласти 22% податок на криптодохід до 2030 року

Головна опозиційна сила Південної Кореї — партія People Power Party (PPP) — внесла до парламенту ініціативу, яка передбачає перенесення старту оподаткування інвестиційного доходу від криптоактивів за ставкою 22% ще на три роки: з 1 січня 2027 року на 1 січня 2030 року. Проєкт поправок до Закону про прибутковий податок подав депутат PPP Чон Сонґук. Ініціатива з'явилася за кілька днів після того, як уряд підтвердив намір не змінювати чинний дедлайн 2027 року. За задумом Чона, норми про криптоподаток залишаться в законі, але набудуть чинності лише з 2030 року. Він стверджує, що додатковий час потрібен для доопрацювання захисту інвесторів, адміністративних процедур та ширшої системи оподаткування віртуальних активів, аби зменшити плутанину й підвищити визначеність для платників. Чинна модель передбачає, що з 1 січня 2027 року доходи від передачі або надання в позику віртуальних активів (зокрема Bitcoin та Ethereum) класифікуватимуться як "інші доходи". Річний прибуток понад неоподатковуваний мінімум 2,5 млн вон обкладатиметься сукупною ставкою 22% (20% національний податок + 2% місцевий). У прикладі з урядової податкової пропозиції на 2026 рік інвестор із чистим прибутком 5 млн вон від криптоторгівлі віднімає пільгу 2,5 млн вон; оподаткуванню підлягають 2,5 млн вон, що дає до сплати 550 тис. вон. Оподатковуваний криптодохід, отриманий у 2027 році, потрібно буде задекларувати у травні 2028 року. Опозиція розглядає два сценарії. Окрім перенесення, депутат PPP Сон Онсок 19 березня подав законопроєкт, який пропонує повністю вилучити з Закону про прибутковий податок норму про криптодохід — фактично скасувати податок. Документ перебуває на розгляді Комітету Національних зборів з фінансів та економічного планування і може бути винесений на підкомітет. Критики в PPP наполягають, що новий режим ставить криптоінвесторів у гірші умови порівняно з більшістю роздрібних трейдерів акцій, які здебільшого не підпадають під скасований у Південній Кореї податок на дохід від фінансових інвестицій. Додатково вони вказують на відсутність механізмів перенесення збитків від криптоторгівлі на майбутні періоди та попереджають, що структура оподаткування може підштовхнути трейдерів до іноземних бірж, DeFi або p2p-ринків. Позиція уряду залишається жорсткою. Міністерство економіки та фінансів 3 серпня затвердило пакет податкової реформи на 2026 рік без нового перенесення; пакет ще має отримати схвалення Національних зборів і може бути змінений депутатами. Міністр фінансів Ку Юнчхоль 29 липня на засіданні парламентського комітету заявив, що уряд планує виконати графік із запуском у 2027 році, а вдосконалення розглядатимуться після накопичення практики застосування. Уряд також стверджує, що більшість адміністративної інфраструктури вже готова, а Національна податкова служба створила підрозділ з цифрових активів для підготовки роз'яснень і заходів контролю. Окремий акцент — на транскордонній звітності. Сеул очікує отримувати дані про операції з криптоактивами за кордоном уже наступного року в межах OECD Crypto-Asset Reporting Framework (CARF). За даними уряду, у механізмі беруть участь 48 юрисдикцій, зокрема Японія, Німеччина та Франція, що має посилити видимість активів і транзакцій на іноземних платформах для корейських податкових органів. Суперечка загострюється на тлі того, що податок уже тричі відкладали. Його ухвалили у 2020 році зі стартом з січня 2022-го, потім переносили на 2023-й, далі на 2025-й і, зрештою, на 2027-й. Поправка Чона додала б ще один етап відтермінування — до 2030 року — без скасування норми. Паралельно законодавці та регулятори готують консолідований Digital Asset Basic Act, який має об'єднати близько 10 законопроєктів. Майбутня рамка охоплює правила щодо стейблкоїнів, ліцензування та контролю бірж, розкриття інформації, стійкість торговельних систем та інші структурні питання. Тривають дискусії, чи мають стейблкоїни, прив'язані до вони, випускатися банківськими консорціумами, а також які обмеження власності або ліцензування слід застосовувати до великих бірж. Окремо Чон запропонував законодавчі зміни, що дозволили б інституційні інвестиції в криптоактиви через спотові біржові фонди (ETF), що свідчить про інтерес до розширення регульованого інституційного доступу. Далі поправка Чона проходитиме парламентську процедуру й конкуруватиме як із ініціативою PPP щодо повного скасування, так і з урядовим планом запуску в 2027 році. Рішення залежатиме від роботи профільних комітетів Національних зборів і політичних переговорів між опозицією, правлячою партією та Мінфіном, паралельно з фіналізацією ширшої правової бази для цифрових активів. Джерела: повідомлення MBN та заяви уряду на слуханнях фінансового комітету Національних зборів.