Ворш проходить тест на довіру: у ФРС одразу троє незгодних

Федеральна резервна система в середу, як і очікував ринок, залишила ставку без змін. Найпомітнішою подією засідання стала незвична кількість розбіжностей у Комітеті з операцій на відкритому ринку (FOMC): троє учасників проголосували проти збереження ставки та підтримали підвищення на 25 базисних пунктів. Це посилило враження про внутрішні суперечки в регуляторі на тлі боротьби з інфляцією. Голова ФРС Кевін Ворш на пресконференції наголосив, що швидкого рішення немає: "У нас немає чарівної палички", і "це не буде зроблено за дні чи тижні". Ринок ці сигнали сприйняв стримано. Дохідності довгих казначейських паперів різко зросли, тоді як більш чутлива до політики дворічна — знизилася. Найсильніше рухнула крива на дальньому кінці: дохідність 30-річних US Treasuries підскочила на 11,5 б.п. до 5,211% — максимуму з 2007 року. Така реакція посилила сумніви інвесторів у здатності Ворша зберігати довіру як "борця з інфляцією". Троє "дисидентів" — президенти регіональних банків ФРС: Лорі Логан (Даллас), Ніл Кашкарі (Міннеаполіс) і Бет Хеммак (Клівленд). Ворш описав ситуацію як "сімейну сварку" і заявив, що саме так і має працювати конструкція Комітету: більше прямої взаємодії та суперечок між колегами. Офіційна заява ФРС знову залишилася дуже короткою. Окрім детального переліку голосів незгодних, текст майже не змінився і суттєво поступається за обсягом заявам попередніх років. Як пояснив Девід Вессел, заява, як і раніше, фіксує факти та навмисно уникає прогнозів; за нинішнього високого рівня невизначеності це виглядає обачним підходом. Він додав, що невизначеність не означає відсутності ясності. Інвестори шукали натяки щодо вересневого засідання FOMC 15–16 вересня, але не отримали жодних орієнтирів. У заяві немає forward guidance і не описано "функцію реакції", а коментарі Ворша лишилися загальними. Він говорив про серйозність перехідного періоду та скорочення практики попередніх вказівок, зазначивши, що реформа комунікації непроста. На Волл-стріт розцінили ситуацію як зростання ризику "перевірки на довіру" восени. Керівник глобальної політики та стратегії центральних банків Evercore ISI Крішна Гуха зазначив, що справжній тест для ФРС припадає на вересень, а не на липень: якщо літня інфляція та/або війна й енергетична ситуація залишаться "гарячими", регулятору доведеться підвищувати ставку, аби зберегти довіру. За його словами, вересневе рішення буде значною мірою залежати від даних, тоді як липневе — більше від уподобань голови. Головний економіст Fwdbonds Кріс Рупкі заявив, що ФРС під керівництвом Ворша, схоже, ігнорує сигнали про інфляційні ризики, які надсилає ринок облігацій через зростання дохідностей. Він додав, що "ринок облігацій хоче відповідей, але не отримує їх", і закликав стежити за розвитком подій. Комунікаційна "нова ера" ФРС залишається ключовою темою для аналітиків. Середа стала другим випадком, коли заява FOMC виходить за каденції Ворша, який раніше пообіцяв суттєво змінити спосіб, у який регулятор доносить до публіки очікування щодо монетарної політики. Уже червнева заява, за підрахунками, мала близько 130 слів проти понад 300 у нещодавніх засіданнях і не містила ні forward guidance, ні інформації про голосування — обох стандартних елементів за попереднього голови Джерома Пауелла. У червні Ворш пояснював, що попередні вказівки "не є доречними" для поточного середовища, а новий формат "коротший, простіший" і прибирає застарілу лексику, залишаючи лише факти. Учасники ринку традиційно вчитувалися в найменші правки формулювань, щоб зрозуміти зсуви в позиції ФРС. Після скорочення заяви минулого місяця трейдери сперечаються, чи перейде регулятор на стабільний короткий шаблон, чи кожна заява істотно відрізнятиметься. Частина професіоналів Волл-стріт вже почала застосовувати інструменти ШІ для аналізу комунікацій ФРС за Ворша. У червні голова ФРС також оголосив про створення кількох робочих груп для перегляду ключових аспектів діяльності регулятора. На початку цього місяця він назвав серед учасників групи з комунікацій Пітера Фішера, професора Вашингтонського університету, та Мервіна Кінга, колишнього голову Банку Англії.