Комуністична партія Китаю посилює антикорупційну боротьбу з криптоактивами та блокчейном

Ухвалена цього тижня резолюція Центрального комітету Комуністичної партії Китаю зобов’язує посилити боротьбу з корупцією, яка використовує криптовалюти, блокчейн і транскордонні перекази. Документ є частиною ширших заходів із посилення дисципліни серед чиновників. Центральний комітет ухвалив резолюцію на п’ятому пленумі 26–29 жовтня. Текст опублікувало агентство Xinhua 1 листопада. Розділ VII під назвою «Рішучі та комплексні дії проти корупції» прямо закликає слідчих зосередитися на хабарах і незаконних статках, переказаних через інтернет, віртуальні валюти, блокчейн, транскордонний капітал та інші небанківські канали. Розслідування мають охоплювати як одержувачів, так і давачів хабарів. Особливу увагу приділятимуть високопосадовцям, їхнім родинам і наближеним особам, а також молодшим чиновникам, яких звинувачують у зловживанні посадою. Партія доручає органам влади розслідувати змови між бізнесом і державою, нецільове використання публічних коштів, приховане володіння активами через третіх осіб, відтерміновану або замасковану винагороду за зловживання владою та посередницькі схеми, що приховують незаконні платежі. Окремо наголошено на транскордонній співпраці: органи мають розшукувати втікачів і повертати активи, виведені за кордон, а також виявляти схеми, що приховують власників або переміщують кошти між юрисдикціями. Дисциплінарні органи мають створити системи цифрового нагляду та платформи великих даних і покращити координацію з іншими державними органами. Що змінює і не змінює резолюція Резолюція спрямована на використання фінтеху та віртуальних активів для корупції, а не на нові заборони звичайної торгівлі криптоактивами. На материковому Китаї торгівля криптовалютами для внутрішніх клієнтів уже заборонена фінансовим регулюванням. Документ не виділяє окремі біржі, стейблкоїни чи способи транзакцій. Хоча в резолюції зазначено, що віртуальні валюти, зокрема такі, як USDT, які часто використовують для транскордонних переказів, можуть сприяти незаконним потокам, у ній не названо конкретні токени чи майданчики і не запроваджено негайних санкцій за використання якогось одного інструмента. Документ сформульовано як антикорупційні та наглядові рекомендації, а не як новий ринковий регламент із датою набрання чинності. Контекст: посилення регулювання і правозастосування Резолюція ухвалена після ширшого посилення регуляторної політики. У лютому 2026 року Народний банк Китаю і сім державних відомств оприлюднили оновлені правила щодо операцій із криптовалютами, несанкціонованого випуску токенів та діяльності, пов’язаної з токенізованими реальними активами. Відповідно до цих правил, основні криптовалюти та стейблкоїни не мають статусу суверенної валюти Китаю, а бізнесу заборонено надавати материковим клієнтам несанкціоновані послуги з торгівлі криптоактивами, зокрема окремі послуги закордонних компаній. Китайські фінансові регулятори дедалі більше зосереджуються на боротьбі з відмиванням грошей через віртуальні активи. У межах кампанії літа 2026 року віртуальні валюти, підпільні банківські мережі та закордонні перекази було визначено пріоритетами правозастосування. Народний банк Китаю повідомив про розширення розслідувань щодо професійних відмивачів і нетрадиційних платіжних мереж. Готуються й судові органи. Верховний народний суд Китаю вивчає, як судді мають розглядати справи, пов’язані з віртуальними валютами та транскордонною фінансовою діяльністю. У травні посадовці окреслили плани розробити правові стандарти для нових криптоспорів. Приклади правозастосування Розслідування щодо чиновників, пов’язаних із криптоактивами, уже відбуваються. У січні 2026 року державні медіа та Yicai Global повідомляли про справу Яо Цяня, колишнього чиновника Комісії з регулювання цінних паперів Китаю, який раніше очолював науково-дослідний інститут цифрової валюти центрального банку. Слідчі, за даними журналістів, простежили отримання 2000 ETH, подальші біржові операції та банківські рахунки, контрольовані через інших осіб. Що це означає для криптоекосистеми Для учасників на материку резолюція підтверджує, що віртуальні активи є фокусом антикорупційних заходів і боротьби з відмиванням грошей, а слідчі використовуватимуть і традиційні інструменти, і фінтех-моніторинг. Закордонні біржі, позабіржові майданчики та стейблкоїн-схеми, що взаємодіють із пов’язаними з материком особами, передусім чиновниками, їхніми родинами чи посередниками, можуть опинитися під посиленим наглядом через транскордонну співпрацю та механізми повернення активів. Акцент на створенні платформ великих даних для нагляду свідчить про перехід до систематичнішого моніторингу фінансових потоків, пов’язаних із публічною владою та державними діячами. Це може посилити тиск на правозастосування навіть без нових ринкових заборон. Підсумок Резолюція Центрального комітету сигналізує про посилення технологічно орієнтованих зусиль із відстеження і покарання корупції, яка використовує криптовалюти, блокчейн і транскордонні фінансові схеми. Вона не змінює чинних заборон на внутрішню торгівлю та не називає конкретні токени чи майданчики, але посилює слідчий і наглядовий фокус. Це підвищує комплаєнс-ризики для всіх, хто працює з транскордонними крипто-потоками, пов’язаними з китайськими чиновниками або організаціями.